Переоцінка ОЗ. Шпаргалка для бухгалтера - бюджетника. Частина 2.

У першій частині мова йшла про поняття переоцінки та основні вимоги до переоцінки основних засобів. У другій частині поговоримо про організацію та етапи переоцінки.

Треба зауважити, що роботу з переоцінки організовує керівник установи. Він призначає комісію з проведення переоцінки і він здійнює контроль за її проведенням та затверджує підсумкові документи з проведеної роботи.

Отже, у процесі переоцінки ОЗ можна виділити наступні етапи:

Етап 1. Підготовча робота.

На першому етапі необхідно:

1. Визначити перелік основних засобів та необоротних активів спеціального призначення, які підлягають переоцінці на річну дату балансу, та оформити список цих засобів для передачі до фінансово-економічної служби. Відповідальні: керівники служб (відділів).
2. Звірити списки ОЗ з даними бухгалтерського обліку та усунути виявлені розбіжності (за наявності). Відповідальні: фінансово-економічна служба.
3. Підготувати проект наказу керівника установи про проведення інвентаризації активів та зобов'язань на річну дату балансу з включенням до обов'язків інвентаризаційної комісії проведення переоцінки ОЗ, визначення ліквідаційної вартості та підготовки підсумкових документів за цією операцією. Відповідальні: заступник керівника установи. Проект наказу погоджується з керівником фінансово-економічної служби.
4. Проведення заняття з начальниками служб і членами комісій з питань проведення переоцінки ОЗ, оформлення актів переоцінки ОЗ. Відповідальні: керівник фінансово-економічної служби.

Етап 2. Інвентаризація.

Етап інвентаризації включає у собі:

1. Затвердження наказу про проведення інвентаризації активів та зобов'язань, переоцінки та встановлення ліквідаційної вартості, оформлення отриманих результатів. Відповідальний: керівник установи. До Наказу додають: графік проведення інвентаризації, проведення переоцінок та форми документів, що розроблені установою самостійно.
2. Проведення робочими інвентаризаційними комісіями інвентаризації основних засобів зі зверненням уваги на технічний стан ОЗ для наступного урахування цих даних (наприклад, для встановлення невідповідності категорії якісного стану даним обліку, ОЗ які потребують поточного, капітального ремонту, списання тощо), визначення інвентаризаційних різниць та пропозицій щодо їх урегулювання. Відповідальні: інвентаризаційна комісія, робочі інвентаризаційні комісії. Механізм проведення визначено в Положенні №879. За підсумками затверджують Наказ із зазначенням у ньому порядку регулювання інвентаризаційних різниць, внесення змін до облікових регістрів бухгалтерського обліку ОЗ, необоротних активів спеціального призначення.
3. Відображення у бухгалтерському обліку на підставі наказу керівника установи змін за підсумками інвентаризації, внесення відповідних записів до регістрів обліку відповідними службами. Відповідальний: керівник фінансово-екномічної служби, керівники відділів (служб).

Етап 3. Нарахування амортизації.

На цьому етапі виконуємо наступні роботи:

1. Нараховуємо амортизацію на ОЗ та необоротні активи спеціального призначення. Відповідальний: керівник фінансово-економічної служби.
2. Складаємо відомості та операції в бухгалтерському обліку про нараховані суми амортизації та визначення підсумкових даних про амортизацію на кінець року.

Етап 4. Визначення справедливої вартості.

Визначення справедливої (ринкової) вартості - робота оцінювача. Для визначення справедливої вартості ОЗ при переоцінці згідно зі ст. 7 Закону про оцінку слід залучати незалежного оцінювача. Інакше оцінку майна можуть визнати недійсною, що передбачено ст. 8 Закону про оцінку.

Процес переоцінки включає в себе наступні етапи:

1. Укладання договору про проведення оцінки, надання суб'єкта єкту оціночної діяльності необхідних даних про об'єднання об'єкти ОЗ, які підлягають переоцінці. Відповідальний: керівник установи.
2. Складання списку ОЗ та необоротних активів спеціального призначення, на які нарахований знос 100% та які мають залишкову вартість 0 грн (з урахуванням даних про нараховану амортизацію за рік). Відповідальний: керівник фанасово-екномічної служби.
3. Проведення оцінки оцінювачем.

Послідовність дій з незалежної оцінки визначено Національним Стандартом №1. Незалежну оцінку майна проводять у такій послідовності:

• укладення договору на проведення оцінки;
• ознайомлення з об'єднання об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;
• ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;
• вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;
• узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;
• складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта на дату оцінки;
• доопрацювання у разіі необхідності.

Етап 5. Визначення індексів переоцінки та результатів переоцінки.

Результати розрахунку показників відображаються в Акті переоцінки основних засобів. Акт складається за формою затвердженою Наказом №818. Цей документ підписують голова, члени комісії та затверджує керівник установи.

Цей етап складається з наступних робіт:

1. Визначаються індекси переоцінки шляхом поділу справедливої вартості на залишкову вартість, яка визначена на кінець року. Відповідальний: керівник фінансово-економічної служби.
Результати розрахунку зазначених показників відображають в Акті переоцінки основних засобів.
2. Визначається первісна (переоцінена) вартість основних засобів та необоротних активів спеціального призначення.
3. Визначається переоцінена сума зносу.
4. Визначається ліквідаційна вартість активів, які мають нульову залишкову вартість, на підставі Акта визначення ліквідаційної вартості основних засобів. Відповідальні: інвентаризаційна комісія (робочі інвентаризаційні комісії). Форма цього Акту не визначена та є довільною, з метою надання законності повинна бути додана до наказу про проведення інвентаризації.
5. Складання Акта переоцінки основних засобів.
Акт складають за формою, затвердженою наказом № 818. Відповідальні: інвентаризаційна комісія (робочі інвентаризаційні комісії), керівник фінансово-економічної служби). Цей документ підписують голова, члени комісії та затверджує керівник установи.

Етап 6. Відображення даних переоцінки в бухгалтерському обліку

На цьому етапі відповідальним за виконання всіх операцій є керівник фінансово-економічного відділу.
1. На підставі Акта переоцінки основних засобів відображають результати першої переоцінки. Відображають так:
дооцінка ОЗ:
на суму дооцінки первісної вартості об'єкта ОЗ: Дт 10, 1116 — Кт 5311;
на суму коригування зносу: Дт 5311 — Кт 14;
уцінка ОЗ, раніше не дооцінюваних:
на суму коригування зносу: Дт 14 — Кт 10, 1116;
на різницю залишкової вартості: Дт 8411 — Кт 10, 1116.
2. Результати переоцінки ОЗ відображають у меморіальному ордері не № 17, підсумкові дані з якого переносять до книги «Журнал — головна».
3. Результати переоцінки переносять до Інвентарної картки обліку основних засобів.

Етап 7. Відображення даних переоцінки у фінансовій звітності.

На цьому етапі результати переоцінки відображаються у фінансовій звітності. Відповідальний на цьому етапі: керівник фінансово-економічної служби.

У наступній частині розповімо про ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕОЦІНКИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ.

ПАМ " ЯТАЙТЕ!!!

Для визначення справедливої вартості ОЗ при переоцінці згідно зі ст. 7 Закону про оцінку слід залучати незалежного оцінювача. Інакше оцінку майна можуть визнати недійсною, що передбачено ст. 8 Закону про оцінку.

Компанія "НЕЗАЛЕЖНА СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА І ОЦІНКА" до Ваших послуг.

КОНСУЛЬТУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕОЦІНКИ ВІД КОМПАНІЇ НЕЗАЛЕЖНА СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА І ОЦІНКА