Ставка роялті очима оцінювачів.

СТАВКА РОЯЛТІ В СТАНДАРТАХ З ОЦІНКИ
Законом № 466-IX від 16.01.2020 доповнено Пункт 39.3 статті 39 Податкового Кодексу підпунктом 39.3.10, в якому йдеться про розрахунок поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків при розрахунку вартості нематеріальних активів для контрольованих операцій.
Важливою складовою при розрахунку є ставка роялті.
Економічний зміст роялті полягає в розподілі доходу, що отриманий від використання ліцензії між ліцензіаром та ліцензіатом у погодженній пропорції.
У цій статті ми розглянємо, як рекомендують оцінювачам визначати ставку роялті різні стандарти з оцінки.
Національний стандарт №4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" пропонує визначити ставку роялті наступним чином:
П. 15 "Ставка роялті визначається на основі результатів аналізу ринку подібних об'єктів права інтелектуальної власності, за використання яких виплачується роялті".
На ділі оцінювач, частіше за все, опиняється в ситуації, коли "результати аналізу подібних об'єктів" нічого не дають, за відсутності таких і оцінювачу доводиться застосовувати, так звані, "стандартні" ставки роялті (але про це окрема тема).
Але такий підхід, з застосуванням "стандартних ставок" може призвести до похибки в розрахунку вартості нематеріального активу, адже ставка роялті при застосуванні методу роялті є ключовим показником при розрахунках.
В редакції МСО 2013 (Міжнародні стандарти оцінки) з питання розрахунку ставки роялті - чудова можливість перевірки обраної ставки розрахунковим шляхом і вказується на можливість зміни ставок на ринку:
“4.27. Гіпотетична ставка роялті зазвичай визначається на основі ставок роялті для еталонних або подібних урік. Умовою використання цього методу є наявність активів для порівняння, відносно яких здійснюються угоди по ліцензуванню між непов'язаними сторонами на регулярній основі.
4.28. Ставки роялті можуть істотно змінюватись на ринку очевидно для подібних активів. Може бути корисною перехресна перевірка передбаченого роялті шляхом порівняння з операційним доходом, яку типовий оператор очікує від продажу та який генерується завдяки використанню цього активу".
В редакції МСО 2011 (в редакції МСО 2013 це збережено) робиться акцент на застосуванні двох методів гіпотетичної ставки, один з яких - розрахунковий.
“С25. Для отримання гіпотетичної ставки можуть бути використані два методи. Перший базується на ринкових ставках роялті для порівняних або подібних транзакціях. Передумовою використання цього методу є наявність нематеріальних активів, відносно яких регулярно укладаються ліцензійні договори між незалежними учасниками. Другий метод базується на розподілі доходу, який гіпотетично був бі виплачений у рамках комерційного договору з боку зацікавленого ліцензіата за право користуватись нематеріальним активом".
У Європейських стандартах оцінки також є вказівка на необхідність враховувати умови ліцензійних договорів, що так чи інакше може призвести до необхідності коригувати табличне ("стандартний") значення ставки роялті:
“GN8.42. При оцінці вартості інтелектуальної власності, яка використовує право за ліцензії, оцінювачу також необхідно розглянтуи всі припущення в контрактах, які серед інших стосуються платежів ренти або роялті"
В методичних рекомендаціях по оцінці об'єктів інтелектуальної власності, що діють у Білорусії та методичних вказівках по застосуванню Національного Стандарту з оцінки майна Республіки Узбекістан (НСОІ№13) достатня детально описані методи визначення ставки роялті розрахунковим шляхом.
Методика оцінка майнових прав інтелектуальної власності, затверджена Наказом ФДМУ від 25.06.2008 року №740 посилається на Національний стандарт №4.
Отже, можна стверджувати, що в нормативних документах України, що регулюють оціночну діяльність прав на фрази об'єкти інтелектуальної власності відсутні положення про розрахунок ставки роялті розрахунковим шляхом. І тепер оцінювачам, бухгалтерам, аудиторам, судовим експертам та іншим фахівцям у царині інтелектуальної власності доводитися керуватись досвідом інших країн, або користуватись іншими методами розрахунку ставки роялті.
- Щодо Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”.24.03.2022 року прийнято Закон України № 2145-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”. Коротко про основні положення цього ЗаконуПовна версія статті
- Пошкоджене або знищене під час військових дій майно. Що робити?З початку війни в Україні внаслідок військової російської агресії станом на 17 березня, за даними проекту KSE "Росія заплатить", сума завданих збитків складає 1,8 трлн гривень або 62,6 млрд дол. Як діяти в тому випадку, якщо майно постраждало внаслідок військових дій? Які кроки необхідно зробити, щоб мати право на компенсацію в майбутньому.Повна версія статті