ТОП 12 прав споживачів, які найчастіше порушуються в магазинах
Не потрібно погоджуватись! Адже комірки, які замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торговельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як у камері схову на вокзалі), ви не укладаєте договором найму (як із банківським сейфом), а тому відповідальності за залишені речі ніхто не несе. Окрім вас, звичайно. Тому заборонити вам увійти на територію закладу з рюкзаком за плечима охоронці не мають права. Принаймні через те, що вам не може бути запропоноване їхнє надійне зберігання: комірчини належно не обладнані.
Уніфікованого акта для всієї території України, який би регулював права власників домашніх тварин, немає. Проте, органи виконавчої влади – обласні або райдержадміністрації ─ приймають локальні Правила тримання тварин громадянами, підприємствами, організаціями. Ці акти в регіонах, зазвичай, однакові. Якщо брати до уваги Правила, розроблені КМДА, то в пункті «д» частини 7 власникам забороняється заводити собак і котів у приміщення магазинів.
Стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за приведення собак і котів у громадські місця: можуть зробити попередження або поліцейський складі протокол про адміністративне правопорушення. Якщо доведуть у суді вашу провину, доведеться заплатити штраф від 17 до 51 гривні.
Ві – не власник, поки не заплатите за чашку. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести у суді. Якщо супермаркет не полінується туди звернути. Самостійно стягувати такі виплати він не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження його майна.
Рекомендуємо посилатись на частину 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов'язаннями зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Розбита чашка – неналежна якість.
Стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права.
Коли ви купуєте, наприклад, пакет молока, відбувається укладення договору купівлі-продажу з супермаркетом. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти цей товар і сплатити певну грошову суму. У статті 691 ЦК зазначено, що покупець зобов'язаннями зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже, грошова сума – ціна ─ є умовою договору, яка вам відома і на яку ви погоджуєтесь.
Поки ціна молока існує лише у базі даних, але не на ціннику, продавець чи супермаркет не має права вимагати від вас оплати молока за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ві не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.
Молоко або вам продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У цій самій статті зазначено, що підприємець (супермаркет) не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Тобто просто так вам щось не продати не можуть.
У разі необґрунтованої відмови супермаркетом від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Можете з того приводу звернутись або до адміністрації супермаркету, або до суду, якщо молоко вам таке дорозі.
Якщо на виході з торговельного центру біля детектора «запікало» відвойоване молоко або новенькі туфлі і до вас поспішає охоронець з вимогою обстежити речі на предмет краденого, ґречно нагадайте про наявність камер спостереження.
Проводити огляд речей та особистий огляд громадян має право лише поліція та працівники Державної служби охорони у випадку, коли є підозра, що особа вчинила адміністративне правопорушення або злочин. Це стаття 34 Закону України «Про поліцію та стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд стосується і чеків, котрі на виході з супермаркету теж залюбки перевіряють. Чек є приватною власністю, як і придбані вами товари. Якщо в охоронців виникають сумніви чи підозри щодо вашої особи, то у них є змога слідкувати за вами за допомогою камер спостереження. Перевірку чеків практикують здебільшого у великих торгівельних центрах, де відеозйомка покупців обов'язково проводитися.
Посилатись потрібно на статтю 11 зазначеного закону: ніхто, крім поліції, не має права проводити огляд промов. Навіть якщо на відеозаписі охоронцям примарилось щось підозріле, то самостійно оглядати ваші речі вони не можуть. Потрібно викликати поліцію.
Звертаємось до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з частиною 1 якого споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості (туфлі нові і без дефектів) на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд.
На ділі в магазині вам запропонують зачекати, поки повернені туфлі реалізують, і аж тоді зможете отримати за них кошти. Не погоджуйтесь на таке, а попросіть аналогічні туфлі, тільки, наприклад, іншого кольору. Головне в цій операції – такі туфлі не повинні існувати в природі, інакше вас попросять зачекати, поки взуття привезуть зі складу. Оскільки продавець не зможе поміняти туфлі на такі, які вам треба, то буде зобов'язаннями зобов'язаний повернути кошти. Це змушує його частина 2 статті 9 цього Закону.
Однак є певні товари, які повертати не можна, навіть якщо їхня упаковка залишилась цілою. Їхній перелік є вичерпним і встановлюється постановою Кабміну. До них належать засоби гігієни, лікарські препарати та низька непродовольчих товарів (на які дитячі іграшки, перуки, зубні щітки). Дивимось постанову тут.
Можна. Якщо ці дефекти виявились під час гарантійного терміну (відклеїлася підошва). Такі недоліки виникають з вини виробника (в добросовісно зроблених черевиках підошва через 2 тижню не відклеїться), а тому у вас виникає право вимагати заміни черевиків на аналогічні або повернення коштів.
Це передбачає частина 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Для цього потрібно показати продавцеві чек про оплату. Якщо бажаних черевиків немає в наявності, альо смороду можуть з'єднання явитись, то вас попросять зачекати до їхньої появи (максимум два місяці). Після цього годині можете вимагати повернення коштів.
Таблички у взуттєвих магазинах на зразок «Товар обміну не підлягає» варто сфотографувати як доказ, якщо маєте бажання звертатись до суду. Смороду є цілком незаконними. Обов'язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші передбачений частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.
Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача (повернути сплачену суму, замінити товар на аналогічний, безоплатно усунути недоліки товару) пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або товару. Тобто, якщо продаєте неякісні черевики, – будь ласка, ремонтуйте. Куди звертатися, вибираєте ви. Відмовити не мають права.
Також, якщо одну з ваших вимог не задовольнили (ві попросили, щоб надали аналогічну пару черевиків, а вам відмовили), можете вимагати, щоб відремонтували попередні або повернули гроші).
- Щодо Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”.
24.03.2022 року прийнято Закон України № 2145-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”. Коротко про основні положення цього ЗаконуПовна версія статті - Пошкоджене або знищене під час військових дій майно. Що робити?
З початку війни в Україні внаслідок військової російської агресії станом на 17 березня, за даними проекту KSE "Росія заплатить", сума завданих збитків складає 1,8 трлн гривень або 62,6 млрд дол. Як діяти в тому випадку, якщо майно постраждало внаслідок військових дій? Які кроки необхідно зробити, щоб мати право на компенсацію в майбутньому.Повна версія статті
