ОПЕРАЦІЯ "ПЕРЕОЦІНКА 2020"
ОПЕРАЦІЯ "ПЕРЕОЦІНКА 2020"
Питання щодо проведення переоцінки ОЗ з кожним роком все більше цікавлять бухгалтерів. Під Новий рік, з настанням періоду подачі звітності, бухгалтер повертається до цього питання і шкірного разу частина підприємств не наважується на цей крок, хоча й має достатня можливостей це зробити. Чому? Напевне тому, що такий захід, як переоцінка активів, – це завдання, яке потребує знань, зусиль і досвіду. Для того, щоб Вам було легше впоратись з цим нелегким завданням, ми підготували для Вас інформацію, яка, маємо надію, допоможе організувати та провести переоцінку основних засобів та відобразити її результати у фінансовому обліку. Цей матеріал містить практичні поради для бухгалтерів, які стануть у пригоді як на етапі прийняття рішення про проведення переоцінки, так і безпосередньо вже при під час її проведення.
КОМУ ВИГІДНО ПРОВЕСТИ ПЕРЕОЦІНКУ
Вигідно, насамперед «Малодохідникам» платникам (з сумою річного доходу менше 20 млн грн., які прийняли рішення про непроведення коригувань), та які показують усі операції з ОЗ, у тому числі і переоцінку, виключно за даними бухобліку.
Таким особам вигідно проводити переоцінку, оскільки суми уцінки об'єктів ОЗ у розмірі, що перевищує суму дооцінок, які відображаються на субрахунку 975, у них зменшують податковий прибуток.
Є для них «плюс» і в дооцінках, оскільки на збільшену (дооцінену) вартість об'єктів ОЗ нараховують амортизацію в підвищеному розмірі, яку включають у витрати, і зменшують тім самим податковий прибуток.
Вигідно також і платникам єдиного податку 3 -ї групи. Особливо корисно це зробити перед продажем ОЗ. І тоді протягом 12 місяців можна бути продати ОЗ і отримати дохід, який визначається як різниця між сумою коштів, отриманих від продажу таких ОЗ, і їх залишковою балансовою (тобто переоціненою) вартістю на день продаж (п. 292.2 ПКУ). Відповідно чим вище буде залишкова (переоцінена) вартість, тим меншу суму єдиного податку сплачувати підприємство.
КОМУ ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОВОДИТИ ПЕРЕОЦІНКУ
За нормами п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об'єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
Альо підприємства можуть вести облік ОЗ за пріоритетною — історичною (фактичною, первісною) вартістю придбання цих об'єктів або за переоціненою вартістю.
Рішення про проведення переоцінки ОЗ приймає керівництво підприємства. Тому підприємство має повне право не переоцінювати ОЗ навіть за ситуації, коли їх залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
Альо якщо навпаки, коли ви бажаєте здійснити переоцінку, ві можете зробити тільки тоді коли різниця між балансовою вартістю та справедливої вартістю істотна. Критерій істотності теж доволі відносне поняття, альо Мінфін рекомендує встановлювати кількісний критерій істотності відхилення залишкової вартості необоротних активів від їх справедливої вартості в діапазоні до 10 % справедливої вартості активу (п. 34 Методрекомендацій № 561, п. п. 2.20.1 Методрекомендацій № 635).
На практиці критерії та ознаки істотності визначає керівництво підприємства, альо якщо такі критерії не встановлені П(С)БО, іншими нормативно-правовими актами, виходячи з потреб користувачів такої інформації (п. п. 2.20 Методрекомендацій № 635).
Критерій істотності інформації може бути встановлений Наказом про облікову політику підприємства і він може бути нижчий або вищий 10 % порогу, рекомендованого Мінфіном.
Слід врахувати наступне: у разі переоцінки об`єкту, на ту ж дату проводять переоцінку всіх об`єктів групи ОЗ, до якої належить цей об`єкт (п. 16 П(С)БО 7, п. 34 Методрекомендацій № 561). У останньому документі вказано, що групою ОЗ для переоцінки вважають сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням і умовами використання об’єктів ОЗ. На думку фахівців, для визначення об’єктів ОЗ, що підлягають обов’язковій переоцінці у складі однієї групи, слід орієнтуватися на групи ОЗ, наведені в п. 5 П(С)БО 7.
ЗАМОВЛЯЙТЕ ЗА ТЕЛЕФОНОМ 067 770 77 90
- Щодо Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”.24.03.2022 року прийнято Закон України № 2145-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”. Коротко про основні положення цього ЗаконуПовна версія статті
- Пошкоджене або знищене під час військових дій майно. Що робити?З початку війни в Україні внаслідок військової російської агресії станом на 17 березня, за даними проекту KSE "Росія заплатить", сума завданих збитків складає 1,8 трлн гривень або 62,6 млрд дол. Як діяти в тому випадку, якщо майно постраждало внаслідок військових дій? Які кроки необхідно зробити, щоб мати право на компенсацію в майбутньому.Повна версія статті